The significance of time stages in different types of multiple sclerosis course for the formation of prognosis

Authors

  • N.P. Voloshyna State Institution “Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kharkiv, Ukraine, Ukraine
  • V.V. Vasylovskyy State Institution “Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kharkiv, Ukraine, Ukraine
  • T.V. Negreba State Institution “Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kharkiv, Ukraine, Ukraine
  • V.M. Kirzhner Institute of Evolution, University of Haifa, Haifa, Israel, Ukraine
  • I.K. Voloshyn-Haponov State Institution “Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kharkiv, Ukraine; V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine, Ukraine
  • T.М. Pogulyaeva State Institution “Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kharkiv, Ukraine, Ukraine
  • M.E. Chernenko State Institution “Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kharkiv, Ukraine, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.22141/2224-0713.17.7.2021.245558

Keywords:

multiple sclerosis, course types, clinical indicators, course stages, prognosis, permutation tes

Abstract

Background. The purpose was to develop a prognosis assessment system based on clinical and mathematical analysis of indicators at different stages in various types of the course of multiple sclerosis. Materials and methods. Clinical (clinical neurological method and survey using a questionnaire developed at the Department of Autoimmune and Degenerative Pathology of the Nervous System of the State Institution “Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”) and mathematical and statistical (permutation test) methods were applied. Using the method of permutation (permutation test) in groups of patients with different types of multiple sclerosis, the differences in the mean values of clinical indicators were evaluated characterizing the type of multiple sclerosis course at different time stages: preclinical stage, the onset, recurrent stage for relapsing-remitting and secondary progressive multiple sclerosis, stage of progression — for secondary and primary progressive multiple sclerosis. On this basis, clinical indicators were identified, which with a high probability (confidence interval of 0.95) at each time stage of multiple sclerosis determine the final prognosis of the disease. Results. We have examined 280 patients: 80 (50 women and 30 men) with a relapsing-remitting course, 140 (80 women and 60 men) with a secondary progressive course and 60 (30 women and 30 men) with a primary progressive course of multiple sclerosis. The nature of prognosis (good and uncertain with a relapsing-remitting course, uncertain and poor with progressive types) was assessed on the basis of clinical and diagnostic criteria developed taking into account the features of the disease course as a whole. The studies have shown that a good prognosis is highly probable with a combination of clinical indicators such as mild onset, complete remission after onset, mild relapses developing rapidly, and long-term remission between relapses at a relapsing-remitting stage; uncertain prognosis — in the presence of moderate onset, stem symptoms at the onset, severe and moderate relapses, and a tendency to aggravate and lengthen relapses at a relapsing-remitting stage. A poor prognosis in a secondary progressive course is reliably associated with the chickenpox at the preclinical stage in a premorbid history, lightning-fast onset development, steady progression proceeding without clinically outlined periods of stabilization; uncertain prognosis — with a fast development of the onset. A poor prognosis in a primary progressive course was closely associated with severe traumatic brain injury at the preclinical stage in a premorbid history, cerebellar symptoms at the onset, formation of the progression stage immediately after the onset, without the stabilization period, steady type of progression at the stage of progression; uncertain prognosis — with herpetic infections at the preclinical stage in a premorbid history, mild onset, the formation of a progression stage after a stabilization period that occurred after the onset, incremental progression at the progression stage proceeding in the form of alternating periods of slow accumulation of neurological deficit, which, as a rule, has a local focus, and stages of stabilization with different duration. Conclusions. Thus, with the help of clinical and mathematical analysis, it was shown that the formation of alternative prognosis variants for different types of multiple sclerosis occurs through a selective involvement in a single pattern of clinical indicators that have diagnostic significance at different time stages of the course of the disease.

References

Айвазян С.А., Енюков И.С., Мешалкин Л.Д. Прикладная статистика: Исследование зависимостей. Москва: Финансы и статистика, 1985. 472 с.

Айвазян С.А., Мешалкин Л.Д. Прикладная статистика: Классификация и снижение размерности. Москва: Финансы и статистика, 1989. 608 с.

Бойко А.Н., Завалишин И.А., Гусев Е.И. Рассеянный склероз. Неврология. Национальное руководство. Краткое издание / под ред. Е.И. Гусева, А.Н. Коновалова, А.Б. Гехт. М: ГЭОТАР-Медиа, 2018. С. 575-588. ISBN 978-5-9704-4405-4.

Василовский В.В., Волошина Н.П., Негреба Т.В., Киржнер В.М. Дифференциально-диагностические критерии неблагоприятного прогноза при прогредиентных типах течения рассеянного склероза. Український вісник психоневрології. 2017. Т. 25. Вип. 1(90). С. 71-72.

Василовський В.В. Прогредієнтні типи перебігу розсіяного склерозу: клініко-патогенетична характеристика перебігу, прогноз та нові підходи до стратегії лікування: дис… д-ра мед. наук. Харків, 2019. 467 с.

Василовский В.В., Негреба Т.В., Левченко И.Л. Особенности течения и прогноз при прогредиентных формах рассеянного склероза. Материалы Научно-практической конференции неврологов Х1Х Всеросийской конференции неврологов (нейроиммунология, рассеянный склероз), 23–26.05.2013, г. Санкт-Петербург, РФ. Нейроиммунология. 2013. Т. Х1. № 1–2. С. 31-32.

Волошина Н.П., Егоркина О.В., Евтушенко С.К., Москаленко М.А. Проект протокола лечения педиатрического рассеянного склероза. Международный неврологический журнал. 2012. № 8(54). С. 143-158. ISSN 2224-0713.

Гусев Е.И. Рассеянный склероз: Клиническое руководство / под ред. Е.И. Гусева, И.А. Завалишина, А.Н. Бойко. Москва: Реал Тайм, 2011. 528 с.

Гусев Е.И., Завалишин И.А., Бойко А.Н., Захаровa М.Н. Демиелинизирующие заболевания центральной нервной системы. Рассеянный склероз. Неврология. Национальное руководство / под ред. Е.И. Гусева, А.Н. Коновалова, В.И. Скворцовой. Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2019. Т. 1. 2-е изд., перераб. и дополн. С. 448-478.

Евтушенко С.К., Деревянко И.Н. Современные критерии ранней диагностики достоверного рассеянного склероза (I сообщение). Международный неврологический журнал. 2005. № 1. С. 70-85. ISSN 2307-1419.

Евтушенко С.К., Деревянко И.Н. Современные подходы к лечению рассеянного склероза: достижения, разочарования, надежды (ІІ сообщение). Международный неврологический журнал. 2006. № 2. С. 23-33. ISSN 2307-1419.

Евтушенко С.К., Москаленко М.А. Рассеянный склероз у детей (клиника, диагностика, лечение). Руководство для врачей. Киев, 2009. 385 с.

Зайцев В.М., Лифляндский В.Г., Маринкин В.И. Прикладная медицинская статистика. СПб.: Фолиант, 2003. 428 с.

Волошина Н.П., Василовский В.В., Негреба Т.В., Левченко И.Л., Ткачева Т.Н. Клиническая характеристика дебютов рассеянного склероза при разных типах течения с учетом текущего прогноза. Украинский неврологический журнал. 2013. № 4(29). С. 7-13. ID: 33942751.

Методы математической биологии. Т. 8. Методы решения задач биологии и медицины на ЭВМ. Київ: Вища школа, 1984. 342 с.

Негреба Т.В. Клінічна діагностика різних типів перебігу розсіяного склерозу: Збірка анкет. Авторське право на науковий твір № 8675 від 31.10.2003.

Негреба Т.В. Течение и прогноз современных форм рассеянного склероза. Авторське право на науковий твір № 30251 від 15.09.2009.

Негреба Т.В., Киржнер В.М. Дифференциально-диагностические критерии характера прогноза при рецидивирующем течении рассеянного склероза. Український вісник психоневрології. 2017. Т. 25. Вип. 1(90). С. 94-95. DOI: 10.36927/2079-0325.

Негрич Т.І., Євтушенко С.К., Сорокін Б.В., Москаленко М.А. Доказова база методів діагностики та лікування розсіяного склерозу. Міжнародний неврологічний журнал. 2012. № 5(51). С. 215-219. ISSN 2307-1419.

Негрич Т.І., Сорокін Б.В., Євтушенко С.Г. Від вірогідної діагностики до ефективної терапії розсіяного склерозу. Міжнародний неврологічний журнал. 2012. № 3(49). С. 152-158. ISSN 2307-1419.

Негрич Т.І., Оринчак Л.Б. Особливості перебігу розсіяного склерозу. Галицький лікарський вісник: наук.-практ. часопис / МОЗ України. Івано-Франківськ: Івано-Франківський нац. мед. ун-т, 2015. Т. 22. № 1. С. 52-57. ISSN 2306-4285.

Нові підходи до клінічної діагностики різних типів перебігу розсіяного склерозу і їх диференційована терапія: Практичні рекомендації / Н.П. Волошина, Т.В. Негреба, В.В. Василовський, І.Л. Левченко, О.В. Єгоркіна, Т.М. Ткачова, М.Є. Черненко, І.К. Гапонов. Авторське право на науковий твір № 47786 від 13.02.2013.

Прогностичні критерії при різних типах перебігу розсіяного склерозу / Н.П. Волошина, Т.В. Негреба, І.Л. Левченко, Т.М. Ткачова, О.В. Єгоркіна. Авторське право на науковий твір № 39160 від 14.07.2011.

Скоромец А.А., Евтушенко С.К., Евтушенко О.С., Скоромец А.П. Избранные лекции по общей и детской неврологии. 2021. 840 с. ISBN 978-5-907098-47-3.

Соколова Л.І. Сучасні критерії діагностики розсіяного склерозу в практичній неврології. Український вісник психоневрології. 2017. № 25. Вип. 1(90). С. 106-107. DOI: 10.36927/2079-0325.

Соколова Л.И., Сепиханова М.М. Сравнительный анализ эффективности дифференцированного лечения рассеянного склероза у пациентов разного возраста. Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. 2014. Вип. 23. Кн. 2. С. 289-297. ISSN 2227-7404.

Шмидт Т.Е., Яхно Н.Н. Рассеянный склероз. Руководство для врачей. 5-е изд. М.: МЕДпресс-информ, 2016. 272 с. ISBN 978-5-00030-337-5.

Frohman E.M., Filippi M. et al. Characterizing the mechanisms of progression in multiple sclerosis: еvidence and new hypotheses for future directions. Arch. Neurol. 2005. № 62. Р. 1345-1356. doi: 10.1001/archneur.62.9.1345.

Compston A., Coles A. Multiple sclerosis Lancet. 2008. № 372(9648). Р. 1502-1517. [PubMed] [Google Scholar]

Disanto G., Morahan J.M., Ramagopalan S.V. Multiple sclerosis: risk factors and their interactions. CNS Neurol. Disord. Drug Targets. 2012. № 11(5). Р. 545-555. [PubMed] [Google Scholar]

Gelfand J.M. Multiple sclerosis: diagnosis, differential diagnosis, and clinical presentation. Gelfand Handb. Clin. Neurol. 2014. № 122. Р. 269-290. [PubMed] [Google Scholar]

Ghasemi N., Razavi S., Nikzad E. Multiple Sclerosis: Pathogenesis, Symptoms, Diagnoses and Cell-Based Therapy. Cell J. 2017 Apr-Jun. № 19(1). Р. 1-10. doi: 10.22074/cellj.2016.4867.

Published

2022-01-10

Issue

Section

Original Researches